Блог вчителя початкових класів Войленко Тетяни Степанівни: Методичні знахідки

методичні рекомендації 2017-2018 н.р

Оформлення письмових робіт у початковій школі. положення

Вивчення словникових слів із використанням інтерактивних технологій проблемна тема

Початкова школа пережила складний і водночас цікавий період реформування. Одним із найважливіших напрямів удосконалення навчання учнів у початкових класів є пошуки впровадження у навчально-виховний процес новітніх технологій навчання. Сьогодні вже не можливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень.

Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки і не боятись помилитись, вміння спілкуватись з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

СЛОВНИКОВІ СЛОВА

Аеродром, будь ласка, ввечері, вдень, взимку, вісімдесяти,влітку, восени,вперед, вранці,вчора, гардероб,гектар, гвинтівка,до побачення, держава,дисципліна, ззаду, інженер, кілометр, ліворуч, механік, мізинець, мільйон, назад, напам’ять, океан, попереду, посередині, портрет, праворуч, п’ятдесят, п’ятдесяти, п’ятсот, революція, республіка, сигнал, сімдесяти, телеграма, телефон, температура, тепер, терпуг, трамвай, тролейбус, фанера, фартух, футбол, цемент, чернетка, шеренга, шістнадцять, шістдесяти, шістсот, щогодини, щоденно, щотижня, юннат, ярина

Індивідуалізація навчально-виховного процесу

Робота із слабовстигаючими учнями

Потрібно визнати, що у кожної дитини свій темп і ритм розвитку, свої специфічні особливості. Неможливо дитину підігнати під єдиний «шаблон». Будь-яка спроба у цьому напрямку «ламає її й калічить», бо ігнорується індивідуальність. Проте вона суперечить сама собі. Адже саме у зв’язку з тим, що кожна людина – індивідуальність, неповторна «планета», яка має вроджені (природні) задатки до чогось, і необхідний диференційований підхід у навчанні, продуманий, толерантний, виважений у деталях. При цьому вчитель зобов’язаний створити атмосферу поваги до учня-людини, атмосферу приязні, довіри, постійної готовності прийняти учня таким, яким він є (без будь-яких умов типу: будеш хорошим – і я тебе буду любити), люблячи його просто так.

При величезному діапазоні відмінностей у здатності різних дітей до навчання традиційна класно-урочна система ставить усіх їх в однаково жорсткі рамки: однакова для всіх тривалість навчальної роботи, однаковий спосіб навчальної роботи, однаковий спосіб подання інформації, однаковий визначений учителем темп роботи, що далеко не завжди узгоджується з можливостями слабких і так званих «середніх» учнів, адже діти, як і дорослі, вчаться з різною швидкістю і до кінцевої мети йдуть різними, іноді нераціональними чи діаметрально протилежними шляхами.

Учителю необхідно навчитися порівнювати здобутки школяра не за горизонталлю, а за вертикаллю, тобто визначити динаміку розвитку дитини порівняно самим собою, а не з іншими учнями.